Поради батькам, які виховують дитину із затримкою психічного розвитку

Автор: manager  • 17.06.2016


Поради батькам, які виховують дитину із затримкою психічного розвитку

  •  Слід постійно спрямовувати свої зусилля на розширення у дитини знань та уяв­лень про навколишній світ, учити спостерігати, порівнювати різні предмети, зна­ходити між ними спільне та відмінне. Для цього необхідно ознайомлювати дітей з конкретними речами, явищами, формувати уявлення про взаємини між людьми. Варто залучати дитину до праці, щоб вона на власному чуттєвому досвіді засво­ювала знання про предмети домашнього вжитку, інструменти тощо. Діяльність з використанням певних предметів полегшує засвоєння їхньої назви, розширює уявлення про їхні особливості, призначення тощо. Так дитина засвоює елемента­рні поняття.
  •  Дитину потрібно вчити розповідати за сюжетними картинками. Для цього можна використовувати ілюстрації з художніх книжок, дитячих журналів. Під час розглядан­ня малюнка дорослому слід керувати сприйманням дитини, привертати увагу до дета­лей, які важко помітити, пояснювати їхнє значення, активізувати мовлення дитини.
  •  Слід учити дитину розрізняти та називати колір, форму, розмір предметів, роз­міщення їх у просторі. Засвоєння сенсорних еталонів та розуміння просторових ві­дношень має велике значення як для інтелектуального, так і для мовленнєвого розви­тку дитини. Мовлення збагачується прийменниками, прислівниками і набуває складні­шої граматичної структури.
  •  Для розвитку розумових дій дитину слід учити порівнювати предмети, підводити її до розуміння, що порівнювати - це значить визначати схоже і відмінне. При порівнянні предметів слід допомагати дитині, ставлячи запитання. Скажімо, порівнюючи огірок і яблуко, можна запитати дитину: «Що це?», «Як вони називаються?», «Як вони відрі­зняються за кольором, формою, величиною?», «Де вони ростуть?» тощо. Дитину слід учити групувати різні предмети за спільними ознаками та називати групу уза­гальнюючим словом - овочі, фрукти тощо. Для цього слід використовувати серії карток із зображенням різних тварин, птахів, дерев, квітів, овочів, фруктів, ягід, одягу, меблів, посуду тощо.
  •  Дуже важливо навчити дитину цілеспрямовано планувати свою діяльність. Для цього слід учити дитину виконувати роботу поетапно і позначати кожен етап відпо­відним знаком, наприклад, певною геометричною фігурою. Коли дитина засвоїть ум­іння успішно виконувати роботу, користуючись знаками, вона зможе перейти до само­стійного планування своєї діяльності.
  • Дбаючи про розвиток дитини, слід учити її гратися, зокрема сприяти розширенню те­матики та сюжету ігор. Обов'язково слід учити дитину виконувати певні ролі, дотриму­ватися правил гри. Для цього необхідно частіше гратися з дитиною, беручи на себе ін­іціативу, як у виборі теми, так і у розгортанні сюжету та встановленні правил гри. Нап­риклад, щоб дитина почала гратися у магазин, слід сформувати у неї уявлення про те, що там відбувається. Тому спочатку потрібно разом з дитиною побувати у магазині, звернути її увагу на те, що роблять продавці, касири, як до них звертаються відвідува­чі магазину, що вони купують. Повернувшись додому зі свіжими враженнями, можна починати гру.
  • Дуже важливо навчити дитину дотримуватись певних правил. Адже, зазвичай, у дитини недорозвинена здатність регулювати свою поведінку: втриматися від певних дій, виконувати їх у заданій послідовності чи відповідно чергувати. Тому дитину слід вправляти в іграх з правилами. Скажімо, граючись удвох, слід вчити дитину поступа­тися правом повторювати якусь дію, якщо зроблена помилках, терпляче очікувати, доки наступить черга продовжувати гру. Корисні для цього й рухливі ігри, які потре­бують уміння вчасно реагувати на певні дії чи слова, слідкувати за діями партнерів та діяти відповідно до їхніх дій. Звичайно, усі ігри потрібно добирати, виходячи з можли­востей конкретної дитини, і поступово вести її від простого до складнішого.
  • Слід повсякчас приділяти увагу формуванню вольових зусиль у дитини. Адже, щоб керувати планом, здійснюючи певну роботу, чи дотримуватись правил у грі чи поведі­нці, дитина має докласти певних вольових зусиль. Зважаючи на те, що за потреби до­класти вольові зусилля дитина відчуває труднощі, потрібно повсякчас заохочувати її до цього, але при цьому обов'язково враховувати її нахили та інтереси.

Комментарии созданы в Disqus